top of page
AEnB2Uq2yHbHQxQ-hneyQ245dnc2KMQmhlk2Zowe

КЗ ЛІЦЕЙ "Мрія" 

Нова українська школа — все про НУШ

Нова українська школа (НУШ) — довготермінова реформа освітньої галузі, яку було розпочато у 2018 році. Головним інструментом програми є сучасні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Масове впровадження ІКТ дозволить оптимізувати навчальні процеси та суттєво розширити можливості педагогів та учнів, сприяючи формуванню необхідної життєвої та професійної компетентності в останніх.


Головна мета НУШ – створити школу, в якій буде комфортно вчитись і яка дасть учням не зайві знання, а й практичні навички застосування знань у повсякденному житті, нову школу, де навчать мислити критично, проводити власні експерименти та вільно висловлювати власну думку.


НУШ — це нова концепція української освіти

Нові державні стандарти початкової та базової освіти були затверджені улітку 2016 року. Апробація модельних програм для молодших класів відбулася у вересні 2017-го. Восени наступного року навчання за оновленою методикою розпочали першокласники 100 українських шкіл, з 2019-го воно запроваджене по всій країні. Розроблені стандарти ґрунтуються на рекомендаціях, опублікованих європейським Парламентом та Радою ЄС у 2006 році щодо формування базових компетенцій освіти упродовж життя, але не обмежуються виключно ними.



З 2018–2019 рр. в Україні відбувається активне очне та дистанційне перенавчання вчителів початкових класів. Одночасно з цим стартувала пілотна програма з добровільної сертифікації, метою якої є виявлення та стимулювання педагогів, що вже активно впроваджують методики компетентнісного навчання. Зокрема, проходження таких курсів дає викладачу надбавку 20% до окладу. У 2019 році замість процедури атестації навчальних закладів введено Порядок проведення інституційного аудиту, який має допомагати школам в розбудові освіти.


STEM-методи навчання

Сучасний світ змінюється дуже швидко, і заклади освіти повинні йти у ногу з часом. Школа має підготувати дитину до життя, навчивши її працювати з інформацією, критично мислити та вміти робити висновки. Класичний підхід, при якому акцент робився на запам'ятовуванні певного обсягу знань, сьогодні вже не є ефективним. Без опанування учнем умінь, навичок та компетентностей, потрібних на ринку праці, важко розраховувати на професійні успіхи.


STEM-підхід до організації навчального процесу, при якому головна увага надається науці, технологіям, математиці та інженерії. В окремих програмах до цих дисциплін додається мистецтво (STEAM), література та читання (STREAM), музика (STEMM). Базові постулати STEM-освіти:

  • Практика. Учні виконують конкретні завдання, що дозволяє краще засвоїти теоретичний матеріал.

  • Дослідницький підхід. Працюючи в польових або лабораторних умовах, школярі наочно спостерігають, як відбуваються різні процеси.

  • Візуалізація. Використання засобів візуалізації допомагає навчитися чітко подавати ідеї, пропозиції та завдання.

  • Командна робота. Працюючи над проєктом разом, діти розвивають комунікаційні та організаційні навички.

  • Інженерія. Вивчення основ інженерії та природних причинно-наслідкових зв’язків необхідне для гармонійного розвитку людини майбутнього.


STEM-освіта допомагає ефективніше засвоювати матеріал, робить навчальний процес цікавішим. Одним з головних завдань є розвиток у дитини системного та оригінального мислення. Завдяки поєднанню методів з різних наук, школярі навчаються дивитися на речі глобально. Вміння швидко адаптуватися до нових трендів та технологій є дуже важливим на сучасному ринку праці.



Наскрізне навчання

В класичній системі освіти набуті знання іноді не несуть помітної практичної користі, тому що з розвитком інтернету інтелектуальний багаж перестав мати таке значення, як раніше. В сьогоденні вчитися потрібно постійно, і не просто заради оцінок чи диплому.

Обов'язкові наскрізні вміння і навички, розвиток яких є головним завданням НУШ:

  • системне та критичне мислення

  • уміння чітко висловлювати думки як письмово, так і усно

  • здатність логічно обґрунтовувати свої ствердження

  • уміння адекватно сприймати прочитану інформацію

  • ініціативність

  • творчість

  • контроль емоцій

  • здатність оцінювати ризики, розв'язувати проблеми, приймати рішення та співпрацювати з іншими людьми

Розвиток цих навичок у дитини допоможе їй краще справлятися з новими викликами в реальному житті.


Новий освітній простір

Важливе місце у концепції Нової української школи відведене питанню створення творчого середовища. На зміну звичним класам із практично стаціонарними партами мають прийти приміщення з мобільними робочими місцями, інтер'єр яких можна швидко змінювати залежно від навчального завдання. Організація простору потребує широкого використання мультимедійних засобів, ІТ-технологій, сучасних лабораторних баз та бібліотек.

Масштабне впровадження ІКТ дозволить оптимізувати навчальний процес, зробити його максимально цікавим для учнів. Розвиватиметься структура і для онлайн-навчання. Взагалі, освітній простір НУШ не обмежуватиметься шкільними приміщеннями. Для формування наукових та винахідницьких навичок планується активно створювати навчальні центри, також впроваджуються програми вільного доступу школярів до музеїв, обсерваторій й інших корисних закладів.


Навчання по-новому

Кожна дитина є особистістю, від природи наділеною унікальними здібностями та можливостями. Нова українська школа повинна допомогти виявити та розвинути ці таланти. Вирішення цього завдання буде проводитися на засадах так званої «педагогіки партнерства». Основні принципи такого підходу:

  • повага до особистості

  • довірливі стосунки

  • позитивне ставлення і доброзичливість

  • взаємоповага, взаємодія, діалог

  • розподілення лідерських повноважень

  • дотримання принципів соціального партнерства


В педагогіці партнерства активну участь беруть вчитель, учень та його батьки. Школа має зробити все від неї залежне, щоб глибше залучити родину до навчального процесу дитини, відмовившись від класичної авторитарної схеми «вчитель – учень». Зміниться підхід і до оцінки результатів. Віднині головним їх призначенням стає аналіз прогресу з внесенням відповідних коректив до плану навчання, а не «вирок» успішності учня.

Компетентності та структура Нової української школи

Компетентність — набір знань, навичок та цінностей, який визначає спроможність людини існувати у суспільстві, вести подальше навчання та професійну діяльність.

Пріоритетними компетентностями НУШ визначено:

  • культуру

  • математичну грамотність

  • рідну та державну мову

  • іноземні мови

  • соціальність

  • уміння вчитися впродовж життя

  • природничі науки та технології

  • цифрову грамотність

  • екологію та здоров'я

  • підприємливість

STEM-освіта – педагогічний процес (технологія) формування і розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей молоді, рівень яких визначає конкурентну спроможність на сучасному ринку праці. Акцент на зміцнення зв’язків і взаємодії між наукою, творчістю, підприємницькою та інноваційною діяльністю, а також вивчення природничих наук через інші дисципліни і, навпаки, вивчення інших дисциплін через природничі науки.



Дошкільне навчання

Заклад дошкільної освіти має забезпечити усі умови для щасливого дитинства — позитивні емоції з боку дорослих, дружнє спілкування та ігри з ровесниками. Вихователі дитячих садочків мають грамотно організувати освітній процес, аби майбутні школярі не відчували дискомфорту під час адаптації до нового середовища. Дитина повинна бути готова до переходу психофізіологічно, інтелектуально та особистісно. Важливо викликати у неї інтерес до навчання. Гармонійному розвитку сприяють ігри, творча діяльність (малювання, конструювання, ліплення тощо), читання вголос та перегляд пізнавального відео.

Початкова освіта (1–4 класи)

Навчання у школі зазвичай розпочинається з 6 років. Перший етап (1–2 класи) буде присвячений адаптації до нового середовища:

  • завдання та час їх виконання визначаються з урахуванням індивідуальних особливостей школярів

  • активне використання ігрових методів у навчанні

  • відсутність класичних оцінок

  • обмежений обсяг домашніх завдань

З третього класу починається робота над формуванням самостійності та почуття відповідальності. Запроваджується предметне навчання, за окремі дисципліни виставляють оцінки. Після завершення четвертого класу рівень підготовки учнів перевіряють на відповідність стандарту освіти.

Базова середня освіта (5–9 класи)

Протягом першого циклу (5–6 класи) особлива увага буде надаватися вивченню української мови та самовизначенню учня як особистості й громадянина. Важливо пробудити цікавість дитини до напрямків, передбачених шкільною програмою. З сьомого класу починається робота над формуванням відповідальних членів суспільства, здатних самостійно визначати свій подальший життєвий шлях. Навчання буде переважно за предметами, частину з яких школярі обиратимуть за бажанням.

Результати циклу перевіряються підсумковою державною атестацією (ДПА). Після завершення 9 класу учень може продовжити навчання у школі або закладі професійної освіти. Також він має право розпочати трудову діяльність за професіями, що не потребують спеціального диплома. Більше про випускників НУШ — читайте за посиланням — https://nus.org.ua/about/graduate.

Старша школа (10–11 класи)

Старшокласникам пропонується обрати напрямок подальшого навчання: академічне з орієнтацією на вищий навчальний заклад або професійне з одночасним отриманням спеціальності. У першому випадку здобуття освіти продовжиться в академічному ліцеї. Десятий клас буде перехідним, тобто учні ще зможуть міняти профіль, визначати предмети та рівень їх складності. У разі успішного проходження державної підсумкової атестації випускник зможе вступати до вищого навчального закладу (ВНЗ). Навчання у професійних ліцеях та коледжах теж триває 3 роки. У разі вдалого складання ДПА з'являється право на здобуття вищої освіти за скороченою програмою.








Comments


bottom of page